Торговий протекціонізм повертається, крипторинок стикається з новими викликами

Майже сто років тому, у 1930 році, Закон про митні тарифи Смут-Голі завдав величезної шкоди світовій економіці. Цей закон, що був ухвалений під приводом захисту національної промисловості, зрештою призвів до суттєвого скорочення світової торгівлі та погіршив масштаби Великої депресії. Сьогодні тінь торговельного протекціонізму знову нависає над світом.

У квітні 2025 року США оголосили про введення 125% мита на китайські товари, і світовий ринок знову опинився в неспокої. Міністерство торгівлі Китаю швидко відреагувало, заявивши, що якщо американська сторона продовжить грати в ігри з митами, китайська сторона не буде їх ігнорувати і залишає за собою право на подальші контрзаходи. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90 днів призупинення мит", знизивши загальну ставку до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торгова стратегія не лише підвищила ризик економічної декомунікації між Китаєм і США, але й поставила крипторинок — новий фронт глобального руху капіталу — перед новими викликами.

Історичне застереження

Трагедія, викликана законом про мита Смута-Голі 1930-х років, полягала в тому, що країни потрапили в замкнене коло репресивних мит, що врешті-решт призвело до краху міжнародної торгової системи. Ця політика, визнана однією з найруйнівніших торгових політик XX століття, сповістила сучасних приймачів рішень: торговий протекціонізм не є ефективним рішенням економічних труднощів.

У 1930 році Конгрес США прийняв цей законопроект, підвищивши середню імпортну митну ставку до рекордних 59%. Хоча його метою було захистити національну промисловість, що постраждала від Великої депресії, він спричинив катастрофічний ланцюговий реакцію. Основні торгові партнери по всьому світу вжили заходів у відповідь, що призвело до скорочення міжнародної торгівлі майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік, експорт США впав на 70%, а світовий рівень безробіття ще більше погіршився. Ця політика не тільки не змогла врятувати економіку США, але й поглибила кризу Великої депресії.

Глибший вплив полягає в тому, що цей законопроект підриває основи міжнародної багатосторонньої торгової співпраці, сприяє економічному націоналізму та закладає основи для краху міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Торговельна стратегія нової ери

Торговельна війна 2025 року відрізняється від 1930 року. США намагаються переробити глобальні ланцюги постачання через "вибіркову торговельну війну" — чинячи великий тиск на Китай, одночасно тимчасово пом'якшуючи тиск на більшість країн. Ця стратегія "розподілу та розпаду" виглядає розумно, але насправді несе ризики.

Китай, як друга за величиною економіка світу, вже не є тією торгівлею слабкою країною, що пасивно реагує, як у 1930-х роках. У відповідь на оголошення США про підвищення мит, Китай не відразу вдався до симетричної помсти, а вибрав холодне ставлення з позицією "ігнорування", одночасно прискорюючи просування плану з "доларизації". Ця стратегічна рішучість свідчить про те, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не перетвориться на всеосяжну бійку 1930-х років, а стане більш тривалою виснажувальною війною.

Крипторинку реакція

Тарифна політика уряду США викликала різкі коливання на світовому фінансовому ринку, і крипторинок також не зміг уникнути цього. Біткойн впав з 83,500 доларів до 74,500 доларів, ефір з 1,800 доларів знизився до 1,380 доларів, а загальна ринкова капіталізація інших шифрування валюти впала більше ніж на 40%. Ліквідність на ринку значно скоротилася, місячний приплив коштів у біткойн з пікового значення 100 мільярдів доларів різко знизився до 6 мільярдів доларів, тоді як ефір перейшов до чистого відтоку 6 мільярдів доларів.

Хоча відбулися масові розпродажі, проте з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск продажу, можливо, послаблюється. З технічної точки зору, 93,000 доларів стали ключовим рівнем опору для відновлення зростаючої динаміки біткоїна, тоді як діапазон 65,000-71,000 доларів є основною зоною підтримки, яку бичачі повинні зберегти. Зараз ринок перебуває на критичній стадії, якщо буде пробито рівень підтримки, це може призвести до того, що більше інвесторів зазнають збитків, що, в свою чергу, викличе більш різкі корекції на ринку.

В цілому, крипторинок надзвичайно чутливий до змін глобальної ліквідності. Невизначеність, спричинена цією митною політикою, вже спричинила широкі наслідки, а здатність ринку стабілізуватися залежатиме від подальшого напрямку політики та ситуації з поверненням капіталу.

У цій міжнародній грі крипторинок є як пасивним споживачем, так і активним змінним. Коли міжнародна ситуація напружена, а світова валютна система нестабільна, інвестори можуть шукати спосіб зберігання цифрової вартості, яка є дефіцитною, глобальною та не контролюється жодним урядом чи сутністю. Можливо, коли репутація старого порядку підривається торговими війнами, насіння нової системи вже почало проростати.