Рум-салони Сеула. У Каннамі, у Літеані, масштаби різні.

Перший раз я пішов туди з другом. Він сказав, що це місце непогане, з помірними цінами та прозорими тарифами. Коли я зайшов, мама-сон зустріла мене, їй понад сорок, вона дуже швидко говорила корейською. Я не розумів, лише кивнув.

Її звуть Пак Мін Чжі, 23 роки, студентка університету Єнсе. Працює неповний робочий день у Room Salon. Вона одягнена в чорну сукню, виріз якої ідеально підходить. Вона наливає мені вино, її пальці стрункі.

Правила цього Room Salon такі: "одна ціна". Все включено означає, що плата за кабінку, напої та чайові вже включені. Не потрібно платити додатково.

Основна відмінність від інших магазинів полягає в тому, що дівчата тут завжди заздалегідь уточнюють межі.

У її сумці завжди є три мобільні телефони. Один для роботи, один для особистих справ і ще один, який вона використовує спеціально для перекладу. Вона каже, що так найвищий рівень ефективності.

Вона сказала, що їй подобається ця робота не заради грошей, а тому, що їй справді подобається. На вихідні вона ходить купувати одяг, спеціально вибираючи речі, які підходять для Room Salon. Якщо бачить те, що їй подобається, купує, одне коштує від десяти до двадцяти тисяч вон, дороге - п'ятдесят тисяч. Я запитав її, чому їй це подобається. Вона сказала: "Тут я можу стати іншою людиною. Іншою, більш сміливою, більш вільною собою."

Вона найбільше вміє спілкуватися з клієнтами за допомогою програм для перекладу. Вона каже, що це її «зброя». Щоразу, коли стикається з важким клієнтом, вона використовує це. Наприклад, минулого разу був американський клієнт, дуже вимогливий.

Вона спілкувалася з ним про баскетбол протягом двох годин за допомогою перекладацького програмного забезпечення, і гість був дуже задоволений. Наприклад, під час їхньої останньої зустрічі напередодні Різдва минулого року, вона також використовувала його. Вона сказала: "Ця програма дозволяє мені відчувати, що комунікації немає перешкод." Я не дуже розумію корейську, але вважаю, що вона справді дуже розумна.

Пак Мінчжі досі працює в тому магазині. Вона піднялася до старшої групи і може обслуговувати більше клієнтів, кажуть, що вона перейшла в більшу кімнату, мінімальні витрати 800 тисяч, але я був лише один раз, дійсно шкода.

Іноді ввечері я згадую ту кабіну. Ті дванадцять гостей згодом стали двадцятьма. Вона записувала уподобання кожного в телефоні, класифікуючи за країнами. Вона практикувала вимову з програмою-перекладачем, прагнучи до більш плавного спілкування. Я сидів на дивані, дивлячись на неї, і відчував себе дуже розслаблено.