2019 року мій акаунт залишився лише з 1000U, і я відчував, що тримаю в руці останню кулю. Після звільнення з роботи я щодня стежив за графіками Кліна і багато разів запитував себе: чи слід слухати інтуїцію, чи правила? Врешті-решт я обрав правила.

Того дня я написав на комп’ютері три залізні торгові правила: ліміт однієї угоди — 20% від загального капіталу (незалежно від бажання наздогнати ту хвилю ринку), максимум 3 угоди на день (щоб не зійти з розуму через ринкову атмосферу), при прибутку понад 30% — одразу знімати половину (забезпечити фіксацію прибутку). Здається, дуже просто, але ці правила згодом стали моїм захистом у криптовалютному ринку — коли якась альткоїн за один день виріс на 200%, я не ринувся туди; коли ринок знизився наполовину, я все одно спокійно спав.

Найбільший ворог ринку — не коливання, а емоції. У криптосфері поширені два типи трейдерів: одні йдуть за ринком, як за носом, інші — холоднокровно виконують свої стратегії, мов машини. Мушу зізнатися, я більше схиляюся до другого.

Найяскравіший випадок — це коли один популярний коін за 24 години виріс на 150%, і в чаті панувала хвиля повідомлень: «Якщо не вийдеш зараз, шанс пропаде». Я переглянув історичні дані і зробив тест: ймовірність того, що криптовалюта з подібним зростанням зможе триматися на високому рівні протягом трьох днів, дуже низька. Тому я взяв невеликий лот — 5% від капіталу, і при падінні на 8% закрив позицію з убиттям стоп-лоссу. На наступний день цей коін почав падати — не тому, що я був особливо розумним, а тому, що довірив рішення даним, а не емоціям.