
Бета та кореляція — це два ключові інструменти оцінювання ризику на ринку криптовалют, які з різних боків показують властивості волатильності цін активів і взаємозв’язки між ринками. Бета вимірює рівень систематичного ризику окремого активу щодо еталонного ринку (наприклад, Bitcoin або загального індексу криптовалют), відображаючи, наскільки зміни ринку впливають на прибутковість активу. Кореляція показує, наскільки узгоджено змінюються ціни двох активів, тобто силу їх синхронності, але не порівнює масштаби волатильності. В управлінні криптовалютним портфелем важливо розуміти різницю між цими двома показниками: бета дозволяє інвестору оцінити свою експозицію до ринкового ризику, а кореляція допомагає будувати стратегії диверсифікації для зниження несистематичного ризику. Зі зростанням інституційного капіталу та розвитком ринку деривативів ці індикатори набули широкого застосування у кількісній торгівлі, хеджуванні та управлінні ризиками, і стали незамінними для професійних учасників ринку.
Відмінності у визначенні та логіці розрахунку
Бета визначається як відношення коваріації до дисперсії ринку (β = Cov(Ra, Rm) / Var(Rm)), де Ra — дохідність активу, а Rm — дохідність ринку. Вона враховує як напрямок зв’язку між активом і ринком, так і масштаб волатильності самого активу. Якщо бета дорівнює 1, волатильність активу повністю повторює ринкову; понад 1 — актив реагує на ринок сильніше (характеристика високого ризику та можливої високої дохідності); менше 1 — волатильність помірніша за ринкову. Кореляція розраховується за коефіцієнтом Пірсона (ρ = Cov(Ra, Rb) / (σa × σb)), де значення змінюється від -1 до +1 і показує лише напрямковий зв’язок змін цін між двома активами. Наприклад, два криптоактиви можуть мати високу кореляцію 0,8, але якщо один з них значно більш волатильний, їхні бета-коефіцієнти будуть суттєво різними. Саме ця різниця у розрахунках визначає їхню комплементарність: кореляція відповідає на питання «чи рухаються ціни в одному напрямку», а бета — «якою є сила цих рухів».
Відмінності у практичному застосуванні
У криптоінвестуванні бета використовується для ціноутворення ризику окремого активу та розробки стратегій з кредитним плечем. Інституційні інвестори регулюють ринкову експозицію портфеля, додаючи стейблкоїни або DeFi-проєкти з низькою бетою, щоб знизити систематичний ризик, пов’язаний із Bitcoin. Кількісні фонди будують ринково-нейтральні стратегії, шортуючи активи з високою бетою та купуючи активи з низькою бетою. Основна цінність кореляції — у диверсифікації ризиків: інвестори знижують загальну волатильність портфеля, утримуючи активи з низькою або негативною кореляцією (наприклад, Bitcoin і певні токени DeFi-управління). У кросчейн-інвестиціях аналіз кореляції дозволяє виявити справді незалежні ризики й уникнути «псевдодиверсифікації» — ситуації, коли портфель виглядає різноманітним, але активи сильно пов’язані. Арбітражні трейдери використовують зміни кореляції для пошуку статистичних арбітражних можливостей, наприклад, коли два токени Layer 1, які раніше рухалися синхронно, тимчасово розходяться в ціні і очікується повернення до звичайної кореляції.
Відмінності у відображенні ефекту волатильності
Бета містить інформацію про волатильність: її значення прямо показує, у скільки разів волатильність активу перевищує ринкову. Високобета-активи (наприклад, токени нових мереж або MEME coins) можуть у періоди зростання ринку приносити надприбутки, але у ведмежих фазах втрачати не менше; ця асиметрія ризику — основна попереджувальна функція бета. Кореляція не враховує масштаб волатильності: два активи можуть мати кореляцію 0,9, але один із середньою денною волатильністю 3%, а інший — 15%, і цей ризик у коефіцієнті кореляції не відображається. В екстремальних ринкових ситуаціях ця різниця особливо важлива: під час обвалу Terra у 2022 році кореляція між UST і LUNA залишалася позитивною до самого краху, але бета LUNA різко зросла, що стало раннім сигналом накопичення систематичного ризику. Для ефективної оцінки ризиків інвестор має використовувати обидва індикатори: кореляція визначає пов’язаність активів, а бета — кількісно оцінює рівень ризикової експозиції.
Бета є основою для розподілу ризикового бюджету: інституції контролюють загальну волатильність, встановлюючи цільове значення бета портфеля (наприклад, 0,8 — прийняття 80% ринкового ризику). Для цього розраховується внесок кожного активу у бета портфеля, а цільова експозиція підтримується динамічним ребалансуванням. Висока волатильність крипторинку робить бета нестабільною: у багатьох проєктів бета змінюється залежно від ринкової фази; наприклад, після переходу Ethereum на PoS його бета щодо Bitcoin значно знизилася, що свідчить про зміну ринкової оцінки ризику. Кореляцію використовують для стрес-тестування та сценарного аналізу: інвестори оцінюють ризик портфеля, моделюючи зміни кореляції в екстремальних умовах (наприклад, коли під час кризи ліквідності кореляція більшості активів наближається до 1).
На ринку деривативів сфери застосування цих індикаторів ще більше розрізняються. Розрахунок хедж-коефіцієнтів для ф’ючерсів і безстрокових контрактів залежить від бета: трейдери визначають обсяг шорт-контрактів, орієнтуючись на бета спотових активів, щоб досягти повного або часткового хеджування. Кореляція використовується для створення крос-інструментальних арбітражних стратегій, наприклад, для оцінки стабільності кореляції та середньої реверсії між Binance Coin і FTX Token (історичний приклад) при торгівлі спредами. В DeFi-протоколах ці показники застосовують по-різному: кредитні платформи враховують бета застави щодо основних монет, а для прогнозування непостійних збитків у пулах ліквідності враховують і кореляцію, і волатильність активів.
У регуляторних сценаріях бета входить до розрахунків достатності капіталу: кастодіальні установи повинні розкривати середньозважене значення бета активів у зберіганні для підтвердження контрольованості ризику. Матриці кореляції застосовують для виявлення шляхів поширення систематичних ризиків: регуляторні технології відстежують зміни кореляції між біржами та активами в режимі реального часу, попереджаючи про ризик руйнування ринкових зв’язків. Під час волатильності крипторинку, спричиненої банківською кризою у США у 2023 році, регулятори особливо стежили за змінами кореляції між стейблкоїнами та традиційними фінансовими активами для оцінки крос-ринкового ефекту ризику.
Бета і кореляція як взаємодоповнювані інструменти оцінки ризику становлять базову аналітичну структуру для аналізу ризиків на ринку криптовалют. Бета дозволяє точно вимірювати експозицію до ринкового ризику, що особливо важливо в умовах високої волатильності — інвестор може гнучко змінювати рівень ризику, коригуючи бета портфеля без зміни складу активів. Кореляція показує зв’язки між активами, допомагає знайти ефективні шляхи диверсифікації та уникнути прихованих ризиків концентрації у портфелі. З розвитком інституційного ринку сфери застосування цих індикаторів розширюються: компанії з управління активами впроваджують Smart Beta-стратегії, кількісні команди створюють моделі арбітражу на базі кореляції, а системи управління ризиками впроваджують динамічний моніторинг бета і кореляції для оперативного попередження про ризики. Розуміння принципових відмінностей і синергії цих індикаторів — ключова навичка для переходу від роздрібного інвестора до професійного трейдера і основа для стабільного прибутку в умовах невизначеності крипторинку. У майбутньому, з розвитком аналітики ончейн-даних, можуть з’явитися нові індикатори бета і кореляції на основі взаємодії зі смартконтрактами, що забезпечить ще більшу деталізацію управління ризиками.


