#数字资产市场观察 Білорусь зустрічає перевірку FATF — запущено реєстр гаманців, закрито канали закордонних транзакцій, чи дійсно ця пастка може перекрити відмивання грошей?

Спочатку про регуляторну логіку: система реєстрації гаманців в поєднанні з прозорістю транзакцій безпосередньо відповідає стандартам відстеження FATF. Мета дуже ясна: не потрапити в сірий або чорний список, зберегти квиток на міжнародний фінансовий ринок. Крім того, з взаємодією даних між департаментами та прозорістю оподаткування, відмивання грошей, ухилення від сплати податків стають дійсно легшими для виявлення. Якщо ЄАЕС зможе дійсно впровадити єдину рамку, прогалини в регулюванні між державами-членами також зменшаться, а простір для перетворення чорних грошей через кордон, природно, зменшиться.

Але технічних підводних каменів чимало. Анонімність блокчейну сама по собі є природним супротивником, реєстраційна база може вловити лише поверхневу адресу. Вітчизняним платформам потрібно з'єднатися з біржами, фінансовими установами в режимі реального часу? Інтеграційні витрати не лише виснажують бюджет, але й ризик витоку даних також потрібно враховувати.

Більш складним є труднощі регіональної координації. Країни-члени ЄАЕС мають занадто різні погляди на криптовалюти, деякі мають м'який підхід, інші – жорсткий, спроби узгодити позиції в короткостроковій перспективі, в основному, безуспішні.

Ця пастка може короткостроково підвищити нормативну лояльність і знизити незаконні фінанси, але довгостроковий ефект залежить від технічної виконавчої спроможності та політичної гнучкості. Користувачі можуть відчувати опір або регуляторний арбітраж у будь-який момент. Якщо вдалося б впроваджувати поетапно та синхронізувати технологічне оновлення, то є шанс стати прикладом середнього шляху в крипто-регулюванні — не забороняти одразу, але й не залишати все без контролю.