Генеральний директор Tesla, Ілон Маск, нещодавно знову підпалив суперечки навколо ESG, підкресливши вражаючу суперечність у тому, як великі корпорації оцінюються за показниками екологічного та соціального управління. Згідно з даними звітності про сталий розвиток, виробник електромобілів отримав ESG-оцінку всього 37 з 100, тоді як Philip Morris — гігант тютюнової промисловості — набрав 84. Ще більш дивно: компанії з видобутку викопного палива, такі як Shell і Exxon, обидві випередили Tesla за рейтингами ESG сталого розвитку.
Цей парадокс виявив фундаментальні недоліки методології оцінювання ESG, яка керує мільярдами доларів інвестиційних потоків. З активними менеджерами активів, такими як Blackrock, що активно просувають фонди з фокусом на ESG, капітал все більше спрямовується до компаній з вищими балами. Це масштабне перерозподілення капіталу стимулювало компанії оптимізувати свої показники звітності про сталий розвиток — іноді за рахунок реального впливу на довкілля або суспільство.
Основна проблема: ігри з системою
Критики стверджують, що поточна структура ESG зазнала фундаментальних збоїв. Як може тютюнова компанія — продукти якої спричиняють мільйони смертей щороку — отримати майже ідеальний бал? Або як нафтові гіганти з десятиліттями видобутку викопного палива зберігають вищі ESG-рейтинги, ніж компанія, яка активно революціонізує транспорт за допомогою електромобілів?
Відповідь криється у тому, як насправді працює звітність про сталий розвиток ESG. Агенції з рейтингування часто розділяють бали за екологічні, соціальні та управлінські показники. Tesla, попри лідерство у переході на електромобілі, має труднощі з управлінськими та соціальними метриками — питаннями, які легше маніпулювати або оцінювати поверхнево, ніж справжній вплив на довкілля.
Заохочення “зеленого піару”
Ця невідповідність створила викривлені стимули. Компанії тепер займаються “зеленим піаром” — впроваджуючи косметичні практики ESG, водночас зберігаючи шкідливі основні операції. Ініціативи щодо різноманітності в раді директорів, зобов’язання щодо компенсації вуглецю та рамки звітності про сталий розвиток можуть підвищити бали без зміни основних бізнес-моделей.
Ця динаміка викликала зростаючу опірність з боку інвесторів і спостерігачів, які ставлять під сумнів ідеологічну мотивацію ESG-інвестування, а не його фундаментальну обґрунтованість. Для багатьох поточна система є неправильним розподілом капіталу, що карає справжніх інноваторів і водночас винагороджує традиційні корпорації, які майстерно керують іміджем.
Що далі
Ця дискусія сигналізує про ширше переосмислення стандартів звітності про ESG. Зі зростанням кількості аномалій очікуйте посилення тиску на реформування методології оцінювання та підвищення прозорості у тому, як обчислюються ESG-бали. Поточна система, незважаючи на свої благородні наміри, може спрямовувати капітал у неправильному напрямку.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Звітність щодо сталого розвитку ESG під загрозою: чому нижчий бал Tesla ніж у великих нафтових компаній викликає дискусію
Генеральний директор Tesla, Ілон Маск, нещодавно знову підпалив суперечки навколо ESG, підкресливши вражаючу суперечність у тому, як великі корпорації оцінюються за показниками екологічного та соціального управління. Згідно з даними звітності про сталий розвиток, виробник електромобілів отримав ESG-оцінку всього 37 з 100, тоді як Philip Morris — гігант тютюнової промисловості — набрав 84. Ще більш дивно: компанії з видобутку викопного палива, такі як Shell і Exxon, обидві випередили Tesla за рейтингами ESG сталого розвитку.
Цей парадокс виявив фундаментальні недоліки методології оцінювання ESG, яка керує мільярдами доларів інвестиційних потоків. З активними менеджерами активів, такими як Blackrock, що активно просувають фонди з фокусом на ESG, капітал все більше спрямовується до компаній з вищими балами. Це масштабне перерозподілення капіталу стимулювало компанії оптимізувати свої показники звітності про сталий розвиток — іноді за рахунок реального впливу на довкілля або суспільство.
Основна проблема: ігри з системою
Критики стверджують, що поточна структура ESG зазнала фундаментальних збоїв. Як може тютюнова компанія — продукти якої спричиняють мільйони смертей щороку — отримати майже ідеальний бал? Або як нафтові гіганти з десятиліттями видобутку викопного палива зберігають вищі ESG-рейтинги, ніж компанія, яка активно революціонізує транспорт за допомогою електромобілів?
Відповідь криється у тому, як насправді працює звітність про сталий розвиток ESG. Агенції з рейтингування часто розділяють бали за екологічні, соціальні та управлінські показники. Tesla, попри лідерство у переході на електромобілі, має труднощі з управлінськими та соціальними метриками — питаннями, які легше маніпулювати або оцінювати поверхнево, ніж справжній вплив на довкілля.
Заохочення “зеленого піару”
Ця невідповідність створила викривлені стимули. Компанії тепер займаються “зеленим піаром” — впроваджуючи косметичні практики ESG, водночас зберігаючи шкідливі основні операції. Ініціативи щодо різноманітності в раді директорів, зобов’язання щодо компенсації вуглецю та рамки звітності про сталий розвиток можуть підвищити бали без зміни основних бізнес-моделей.
Ця динаміка викликала зростаючу опірність з боку інвесторів і спостерігачів, які ставлять під сумнів ідеологічну мотивацію ESG-інвестування, а не його фундаментальну обґрунтованість. Для багатьох поточна система є неправильним розподілом капіталу, що карає справжніх інноваторів і водночас винагороджує традиційні корпорації, які майстерно керують іміджем.
Що далі
Ця дискусія сигналізує про ширше переосмислення стандартів звітності про ESG. Зі зростанням кількості аномалій очікуйте посилення тиску на реформування методології оцінювання та підвищення прозорості у тому, як обчислюються ESG-бали. Поточна система, незважаючи на свої благородні наміри, може спрямовувати капітал у неправильному напрямку.