Простий порівняльний аналіз дає зрозуміти ситуацію: у 2025 році продажі нових автомобілів у США складуть близько 16 мільйонів, у 2019 році — близько 17 мільйонів. Враховуючи, що за ці шість років населення США зросло, фактичне споживання автомобілів на душу населення знизилося. Що ж зросло? Лише ціна.

Ситуація у Китаї навпаки більш динамічна. Продажі автомобілів не лише значно перевищують рівень 2019 року, а й якість автомобілів суттєво покращилася — за однаковий бюджет у 2019 та 2025 роках можна купити автомобілі різних рівнів. Це справжнє зростання споживання.

А що кажуть громадськість? Навпаки, звучать думки, що споживання у США більш активне. Ця логіка — абсурдна — якщо продажі не зросли, а споживання на душу населення знизилося, то чим можна пишатися через підвищення цін?

Ця тенденція спостерігається не лише у автомобільній галузі. У США споживання товарів тривалого користування на душу населення у 2025 році навіть гірше, ніж у 2019. За рахунок чого ж за ці роки ВВП стрімко зростає? За рахунок інвестицій. Це видно з бурхливого зростання американського фондового ринку — багатство переважно концентрується у власності.

Ось у чому проблема: прості споживачі застрягли на місці, багаті — збагачуються. Якщо рівень споживання на рівні «планки», що ж робити компаніям? Можна лише підвищувати ціни на необхідні товари — наприклад, оренду житла. Зовні загальний обсяг споживання зростає, але насправді це штучно підвищує життєві витрати простих людей. Це зростання?