Наприкінці 2025 року ми спостерігаємо цікаву тенденцію — глобальні суверенні фонди, центральні банки та навіть законодавчі органи починають глибоко залучатися у сферу цифрових активів. Це не дрібниці, а ознака того, що вся індустрія поступово виходить із маргінесу і переходить у нову стадію, де її домінують державні структури.

Чесно кажучи, за останні кілька років зміни відбуваються надзвичайно швидко. Емірати, Сінгапур та інші нові економіки створюють центри цифрового капіталу завдяки чітким регуляторним рамкам і привабливій політиці. Гонконг також активно долучається. Глобальна володіння цифровими активами демонструє стратегічну диференціацію, і логіка за цим явищем заслуговує на увагу.

Ви можете розглянути цю зміну з кількох точок зору:

По-перше, з регуляторної. Країни через законодавство інтегрують цифрові активи у основний фінансовий сектор, наприклад, закон про стабільні монети в Гонконгу. Від нелегального до легального — цей перехід має очевидне значення.

По-друге, з технічної. Більше ніж у 100 країнах світу розробляють центральні банківські цифрові валюти, що по суті є захистом суверенітету держав у цифрову епоху. Це можна сприймати як боротьбу за фінансовий вплив у цифровій економіці.

Третій аспект — переосмислення активів. З появою все більшої кількості легалізованих фінансових продуктів, логіка ціноутворення цифрових активів починає тісно пов’язуватися з макроекономічними показниками. Це вже не просто спекулятивні інструменти, а активи з фундаментальним підґрунтям.

Епоха дикого зростання минула. Тепер очевидна тенденція: легалізація, інституціоналізація, технологічні інновації (наприклад, застосування AI). Цифрове золото — це не просто цифровий варіант золота, воно здатне нести більш глибокий зміст цінності.

Що стосується ризиків маржинальної торгівлі — ми всі це добре розуміємо, і в новому році краще триматися стабільно.

Отже, яке ваше ставлення до перспектив цифрових активів?