Ви коли-небудь замислювалися, що бренд не знає, звідки береться сировина для шнурків? Це не жарт — ланцюг постачання часто має глибину 10 шарів (від постачальників сировини до виробників, логістиків, роздрібних продавців), і інформація на кожному рівні слабшає. Великі компанії, такі як Nike та Adi, стикаються з тією ж дилемою: фрагментація даних і прозорість марні.

Нещодавно Європейський Союз зробив значний крок. Усі імпортовані товари тепер мають DPP (Цифровий паспорт продукту), що підтверджує, що їхні викиди вуглецю відповідають стандартам відповідності. Це кошмар для традиційних ланцюгів постачання, але можливість для блокчейну.

Є проєкт, який цим займається — вони будують «мережу простежуваних оракулів». Як це працює? Відділ сировини безпосередньо зчитує ERP-систему хімічного заводу, щоб перевірити, чи використовується перероблене поліестерове волокно; Виробнича частина підключена до смарт-лічильника заводу, щоб підтвердити, що електроенергія надходить із сонячної енергії; З логістичної точки зору викиди вуглецю точно розраховуються на основі фактичного транспортного пробігу. Усі ці розкидані фрагменти даних зрештою сходяться у «вуглецевий граф» на ланцюгу.

Який досвід з боку споживача? Після покупки продукту проскануйте NFC-чіп, і мобільний телефон зможе запросити повні дані про ланцюжок — не маркетингову копію бренду, а справжній, захищений від підробок запис: «Базовий матеріал цього взуття походить з фабрики у В'єтнамі, яка підтверджена як 100% виробництво зеленої електроенергії.» Водночас ви також можете отримувати NFT за очки навколишнього середовища.

Який найкритичніший замкнений цикл бізнесу? Підтверджені товари звільнені від високих вуглецевих тарифів у ЄС. Це безпосередньо оптимізація витрат — саме дотримання вимог стає джерелом прибутку. Ланцюг постачання перейшов від чорної скриньки до прозорої, що не лише вирішує потреби ESG-інвесторів, а й відкриває нові цінові можливості для брендів.