Останнім часом у колі з’явилася досить яскрава подія — провідні гравці галузі почали особисто займатися просуванням. З’явившись із цим кроком, реакція розділилася на два табори.

Хтось прямо дивиться знизу: "Навіть топові гравці змушені залучати нових користувачів для стимулювання зростання, хіба це не ознака бичачого ринку?" Логіка здається бездоганною — коли нових користувачів важко знайти, а приріст досягає піку, великі гравці починають безжально боротися за існуючих. Такий "знизу вгору" тип конкуренції справді відображає напруженість ринкової ліквідності.

Але є й досвідчені гравці, які бачать інший бік. Їхня логіка полягає в тому, що особистий вихід гравця на передову не обов’язково є вимушеним кроком, навпаки — це може бути активна ініціатива. Наприклад, екосистема токенів одного великого біржового майданчика тісно пов’язана з активністю в мережі та залученістю користувачів. Коли творці екосистеми повністю активізують спільноту, зміцнюють консенсус і тримають у фокусі ключових користувачів, це зазвичай означає накопичення енергії для наступного циклу.

З цього погляду, володіння екосистемними токенами — це ніби опосередкована участь у "плані підробітку" великого гравця — коли цінність екосистеми постійно зростає, ранні інвестори автоматично стають найбільшими вигодонабувачами.

Отже, ситуація зараз досить цікава: короткостроково ринок справді в стані спаду, конкуренція напружена. Але в довгостроковій перспективі ті, хто наполегливо накопичують і поглиблюють свою участь у екосистемі, зазвичай перемагають у циклічних коливаннях. Дії великих гравців, можливо, — це нагадування тобі: у ключовий момент не варто панікувати через короткострокові коливання.

Питання зводиться до одного: ти слідуєш за трендом і береш участь у цій "внутрішній конкуренції", чи використовуєш час для стратегічного планування і очікуєш на перехід? Це залежить від твого розуміння ринкових циклів.