Meta витратила сотні мільйонів доларів на покупку Manus, ця угода увійшла до трійки найбільших злиттів і поглинань у історії технологій. Здається складною, за цим стоїть дуже чітка логіка.

Від запуску продукту у березні до його купівлі у грудні — всього 9 місяців. У ритмі AI-стартапів така швидкість справді неймовірна.

Засновник Шао Хун — з провінції Цзянсі, випускник Центрально-Китайського університету науки і технологій, раніше займався розробкою інструментів для публікацій у соцмережах та CRM для корпоративного WeChat, — практик, який вміє робити продукти і розуміє бізнес.

Чесно кажучи, Manus довго критикували за те, що це "оболонковий додаток", оскільки базова модель не є самостійною розробкою, а здебільшого інтеграцією на рівні застосунків. Цей спірний момент трохи болить, але реальність ще більш болюча —

За 8 місяців річний дохід досяг 1,25 мільярда доларів. Модель підписки запрацювала, користувачі по всьому світу, грошовий потік закінчено. Це не просто цифри — це реальна бізнес-експертиза.

Найважливіший поворот стався у липні. Manus переїхав із Китаю до Сінгапуру і одночасно значно скоротив штати, залишивши лише ядро команди. Цей крок здається простим, але насправді — підготовка до майбутнього поглинання американською компанією, попередньо вирішуючи всі проблеми.

З точки зору Meta, ця покупка цілком зрозуміла. Вони вклали великі кошти у інфраструктуру, модель вже є, але потрібен застосунок, який стабільно приноситиме дохід. Готовий Manus із перевіреними користувачами, чіткою моделлю доходу і глобальним розгортанням — купити його вигідніше, ніж ризикувати з новим проектом з нуля.

Що стосується окупності інвестицій — тут і говорити не потрібно: Sequoia China, Tencent, ZhenFund — ці інституції отримали десятки разів більше.

Цей випадок дає чіткий урок для всієї галузі: у сучасних умовах китайські стартапи, щоб їх купували глобальні гіганти, змушені переносити компанії за кордон — це вже не опція, а необхідність. Можливо, не дуже приємно, але це реальність.