Загони великого базару Тегерана — це наслідок вже неконтрольованої валютної кризи. Обмінний курс іранського ріалу на чорному ринку впав до 1$ = 1 400 000 ріалів, що в порівнянні з 70 ріалами за долар у 1980-х роках, за 35 років знецінення склало 99,95%. Наскільки страшним є це число? Ваші заощадження за кілька десятиліть майже зникли.

Голова Центрального банку Мухаммад Реза Фарзін обрав відставку, що в певному сенсі є визнанням відповідальності за цю фінансову неконтрольованість. Але проблема набагато глибша. Після початку регіонального конфлікту у червні 2025 року іранська валюта втратила вже 40 своєї вартості. Втікаючі капітали зростають, кредитний ринок застиг, економіка зазнає подвійного удару.

Ще більш серйозною є криза самої банківської системи. Державні банки фактично збанкрутіли, що безпосередньо впливає на депозити близько 42 мільйонів клієнтів. Центральний банк також назвав ще 8 банків, які опинилися під загрозою ліквідації. Це не ізольована подія окремої установи, а ланцюгова криза всього фінансового екосистеми.

У таких умовах населення починає шукати альтернативи. Фізичні монети стають традиційним засобом захисту, але справжнім привертає увагу роль криптоактивів — як останнього притулку. Коли довіра до центральних банків руйнується, а банківська система виходить з ладу, децентралізовані активи пропонують певну визначеність. Однак це також виявляє фундаментальну проблему: ризик розриву інфраструктури. Ліквідність крипторинку, безпека бірж, стабільність мереж — все це може стати новими вузькими місцями.

Фінансова криза зазвичай циклічно повторюється саме так. Збої у традиційній системі змушують людей звертатися до альтернатив, але ризики цих альтернатив можуть спричинити нові проблеми. Випадок Ірану нагадує нам, що фінансова стійкість вимагає не лише диверсифікації активів, а й справжньої стабільності всього екосистеми.