Останнім часом я задумався над одним питанням: де насправді межа конкуренції між людьми?

Зовні здається, що це інформаційна нерівність — чим більше інформації ти володієш, тим більше шансів перемогти. Але якщо задуматися глибше, це насправді ілюзія. Справжня різниця у рівні усвідомлення походить від здатності до рефлексії та асоціацій, тобто чи вмієш ти з’єднати розрізнені фрагменти у цілісну мережу, сформувати свою систему знань.

Проблема в тому — саме це і є найсильнішою стороною AI. Структуроване мислення, зв’язки між інформацією, розпізнавання шаблонів — ці навички, які колись виділяли людину, тепер стають звичайною справою для великих моделей.

А де ж тоді залишається конкурентна перевага людини? У виконавчій здатності.

Коли AI перетворює складні когнітивні процеси у рівнину, залишаються лише ті, хто здатен швидше діяти, рішучіше реалізовувати рішення та гнучкіше реагувати на зміни. У сферах торгівлі, управління проектами, побудови екосистем — це особливо помітно.

Інакше кажучи, майбутній рівень конкуренції неминуче зведеться до виконавчої здатності. Усвідомлювальні переваги зникають, інформаційні бар’єри руйнуються, і справжніми переможцями стануть ті, хто зможе швидко втілювати ідеї у життя.