Зараз Frontier AI вже не має проблем із можливостями, справжнім недоліком є неможливість довести їхню роботу.

Чим більша модель і складніша система, тим менше зовнішній світ розуміє, як саме вона приймає рішення. У сценаріях робототехніки, фінансових систем і автоматизованих рішень ця проблема буде безкінечно посилюватися: ви можете бути дуже розумним, але маєте чітко пояснювати.

Саме тому можливість верифікації починає ставати жорсткою вимогою, а не додатковою перевагою. DSperse і JSTprove фактично заповнюють цю прогалину. Один відповідає за зниження вартості zkML, щоб верифікація могла масштабуватися; інший — за те, щоб кожне AI-рішення можна було простежити і перевірити за допомогою доказів.

Говорячи просто: більше верифікації — не обов’язково дорожче; без верифікації — набагато важче реалізувати.

Реальність уже дає чіткі сигнали. Наприклад, у місті Чикаго, перед обговоренням роботів на тротуарах, мешканці та регулятори найбільше турбуються не про те, наскільки вони хороші, а про безпеку. Чи є у вас відповідні дані? Хто нестиме відповідальність, якщо щось піде не так? Коли система не може самостійно підтвердити свою роботу, вона назавжди залишається чорним ящиком у очах громадськості. Втрата довіри — і навіть найсучасніші технології стають безсиллям.

І ця проблема лише посилюється. Після збільшення масштабу моделей процес роздумів стає ще менш прозорим, джерела даних — важче простежити, а прогалини у верифікації зростають швидше, ніж розрив у продуктивності. Тому їхній концепт Auditable Autonomy я розумію не як порожню фразу, а як базову вимогу: кожен вихід AI має залишати підтверджувальний слід. Це — передумова для того, щоб автоматизовані системи могли увійти у реальний світ, бізнес і регуляторну систему.

Наприкінці — молоді люди, які роблять протези з LEGO, насправді дуже точно підмітили: технологічний бар’єр знижується, креативність раніше вивільняється. Але справжня цінність — не просто більш розумний AI, а інфраструктура, яка за замовчуванням є довіреною і підтверджуваною.

Інакше навіть найсміливіші інженери майбутнього будуть лише додавати чорні ящики один до одного.