Без наставника піднятися на вершину певної галузі — це як шукати вихід у беззіркову ніч у безкрайньому пустельному просторі. Це не лише виклик знань, а й випробування розуму та витривалості. По-перше, ви втрачаєте орієнтир ефективності. Кожен напрямок доводиться випробовувати самостійно, кожну пастку — проходити особисто. Цінний час і зусилля витрачаються на вже перевірені попередниками шляхи, що призводить до повільного прогресу і супроводжується великим відчуттям розчарування. Глибше ускладнення полягає у обмеженості сприйняття. Ви не можете розрізнити, що є суттю, легко зациклюєтеся на поверхневих знаннях або потрапляєте у пастку самовпевненості, не помічаючи, як втрачаєте час і можливості, бо відсутнє дзеркало, яке б відображало ваші недоліки. Врешті-решт, це довготривала боротьба з власним сумнівом. Без підтримки та порад наставників кожна невдача може підірвати віру в себе. Самотнє дослідження у темряві вимагає не лише виняткової проникливості та наполегливості, а й трохи вдачі, щоб перед повним поглинанням хаосу пощастило натрапити на правильні двері, що ведуть до вершини.