Як інфляція може фактично працювати на користь позичальників: що показують останні дослідження

Більшість людей інстинктивно вірять, що інфляція шкодить усім однаково — ціни зростають, купівельна спроможність падає, а гаманці стають легшими. Однак з академічних досліджень випливає протилежна істина: інфляція може фактично приносити користь тим, хто має борги. Коли ціни зростають у всій економіці, реальна вага існуючих боргів зменшується, створюючи часто недооцінювану перевагу для позичальників. Це явище ставить під сумнів традиційне уявлення про негативний вплив інфляції.

Парадокс зношування боргу

За своєю суттю, цей механізм простий, але потужний. Оскільки інфляція підвищує ціни та заробітки, позичальники з фіксованими зобов’язаннями опиняються у вигідній позиції. Іпотека або студентський кредит, зафіксований на певній ставці, стає все легше обслуговувати з ростом доходів через інфляцію, навіть якщо сума кредиту залишається незмінною. По суті, ви погашаєте борг вчорашніх днів за допомогою завтрашніх доларів — тонкий перерозподіл багатства від заощаджувачів до позичальників.

Однак ця перевага залишається здебільшого невідомою. Дослідження, проведене економістами з Гете-університету Франкфурта та Університету Чикаго, виявило яскраву прогалину у знаннях: лише близько третини учасників дослідження спочатку розуміли, що інфляція зменшує реальну цінність фіксованого боргу. Навпаки, три чверті усвідомлювали, що інфляція руйнує купівельну спроможність заощаджень. Ця нерівність у фінансовій грамотності має конкретні наслідки.

Що виявило дослідження

У рамках дослідження співпрацювали з великою фінансовою установою, відстежуючи близько 3000 клієнтів протягом періоду високої інфляції. Важливий був час: дослідження розпочалося в липні 2022 року, коли рівень інфляції в Німеччині сягнув 8,7% — максимум за 70 років для країни. Вчені поділили учасників на контрольну та експериментальну групи, навчивши одну з них тому, як інфляція зменшує боргові зобов’язання в реальних показниках.

Результати були дуже показовими. Коли людям давали чітке розуміння про переваги зношування боргу через інфляцію, їх поведінка суттєво змінювалася. Витрати зросли, і учасники проявляли менше вагань щодо гіпотетичних позик, особливо у контексті нерухомості. Ця поведінкова зміна свідчить, що фінансова обізнаність — або її відсутність — безпосередньо впливає на те, як люди взаємодіють з ринками боргів.

Двосічна реальність

Практичні наслідки глибші за просту психологію. Коли домогосподарства усвідомлюють, що інфляція приносить користь боржникам, вони часто коригують свої фінансові стратегії, беручи кредити з більшою впевненістю. Однак цей оптимізм стикається з жорсткою протидією: хоча інфляція технічно зменшує боргове навантаження, вона одночасно підвищує ціни на необхідні товари та послуги, що напружує сімейні бюджети у реальному часі. Полегшення від зношування боргу може бути знівельоване щоденним фінансовим тиском.

Крім того, ширше середовище кредитування ускладнює цю картину. Вищий рівень інфляції зазвичай спричиняє підвищення відсоткових ставок у фінансовій системі — зростають ставки за кредитними картками, умови нових позик стають менш вигідними, а рефінансування стає дорогим. Позичальник, який виграє від існуючої іпотеки з низькою ставкою, може зіткнутися з набагато гіршими умовами при пошуку додаткового кредиту, що може прискорити боргову спіраль, а не полегшити фінансовий тиск.

Основний висновок

Дослідження провідних бізнес-шкіл висвітлює важливу, але недооцінену динаміку: інфляція приносить користь боржникам з фіксованими зобов’язаннями, але ця перевага є крихкою. Вона залежить від стабільної зайнятості, помірного додаткового запозичення та економічного середовища, де зростаючі заробітки справді йдуть у ногу з підвищенням цін. Для багатьох домогосподарств теоретична перевага зменшення боргу через інфляцію залишається у тіні відразу ж виникаючих труднощів через зростання вартості життя та звуження кредитних ринків. Фінансова грамотність щодо цих нюансів важливіша за будь-коли у нестабільних економічних періодах.