**Японська гонка проти часу: чому глибоководне видобування рідкоземельних елементів зараз має значення**

Глобальна конкуренція за доступ до критичних мінералів посилюється, і Японія робить сміливі кроки. Починаючи з цього місяця, країна проведе свій перший випробувальний запуск глибоководного видобутку, спрямованого на рідкоземельні елементи у водах поблизу острова Мінаміторі, розташованого приблизно за 1900 кілометрів від узбережжя Токіо. Ця ініціатива підкреслює зростаючу занепокоєність Токіо щодо вразливості ланцюгів постачання — зокрема, його високої залежності від мінеральної експорту, контрольованого Китаєм.

**Чому це так терміново?**

Проблема Японії проста: Китай консолідує контроль над ланцюгом постачання рідкоземельних елементів. Пекін наразі виробляє приблизно 70 відсотків світових рідкоземельних і домінує у переробці з більш ніж 90 відсотками світової потужності. Для Японії залежність ще більш очевидна — близько 60 відсотків імпорту рідкоземельних походить з Китаю, а деякі важкі рідкоземельні майже цілком надходять з Пекіна.

Ця концентрація створює реальні економічні ризики. Уряд Японії оцінює, що переривання постачання на три місяці може завдати понад $4 мільярдів доларів збитків внутрішнім галузям. Тривала річна перерва може зменшити річний ВВП майже на 0,5 відсотка. Територіальний спір 2010 року, коли Китай тихо припинив поставки до Японії, слугує застереженням щодо того, що на кону.

**Випробування глибоководного видобутку: що очікувати**

Експеримент Японії, який триватиме з 11 січня по 14 лютого, перевірятиме обладнання, розроблене для вилучення до 350 метричних тонн осаду щодня з морського дна. Випробування має дві цілі: підтвердити технологію видобутку та одночасно оцінити вплив на морські екосистеми і процедури моніторингу на борту видобувного судна.

Якщо цей початковий етап буде успішним, чиновники натякають, що масштабніші операції можуть розпочатися наступного року, прокладаючи шлях для запланованого обробного заводу на Мінаміторішіма. Цей завод, очікуваний до запуску у 2027 році, має обробляти відновлений рідкоземельний мул і стати основою внутрішньої мережі постачання. Повномасштабне демонстраційне виробництво у лютому 2027 року перевірить здатність заводу обробляти до 350 метричних тонн рідкоземельного осаду щодня.

**Стратегічне співробітництво та ширші наслідки**

Японія не прагне цього робити самотужки. Країна активно досліджує глибшу співпрацю зі Сполученими Штатами у водах острова Мінаміторі, базуючись на зобов’язаннях обох країн, зроблених минулого року, щодо спільної розробки видобувної, переробної та ланцюгової інфраструктури для критичних мінералів. Це партнерство відображає ширший стратегічний перегляд — диверсифікацію від залежності від Китаю.

Оголошення Китаю про обмеження експорту товарів подвійного призначення з військовим застосуванням лише посилили рішучість Японії. Аналітики попереджають, що Пекін може інтерпретувати такі обмеження досить широко, щоб охопити певні рідкоземельні матеріали, фактично озброюючи експорт мінералів. Цей хід відлунює сценарій 2010 року і виправдовує поворот Токіо до незалежності у глибоководному видобутку.

**Екологічне питання**

Морські вчені та захисники навколишнього середовища продовжують піднімати тривоги щодо потенційної шкоди екосистемам від операцій глибоководного видобутку. Глибокий океан залишається погано вивченим, і вилучення значних обсягів осаду може спричинити тривалі пошкодження морських середовищ. Незважаючи на ці попередження, конкуренти прискорюють свої власні дослідження глибоководного видобутку через зростаючий тиск на забезпечення доступу до критичних мінералів.

Гра Японії відображає ширший геополітичний розрахунок: забезпечення автономії ланцюгів постачання може переважати екологічні питання у короткостроковій перспективі, хоча довгострокові наслідки залишаються невизначеними.