Коли команда хеджує ризики за допомогою ринку прогнозів, з’являється фінансовий ринок вартістю сотні мільярдів доларів

Заголовок: Гра за грою

Автор: Вайдік Мандлой

Джерело:

Перепублікація: Mars Finance

Ринкові прогнози давно вже не лише місце для торгівлі фанатів: тепер команда сама почала його використовувати.

Простий приклад: баскетбольний клуб обіцяє головному тренеру, що якщо команда проб’ється до плей-офф, то виплатить бонус у 20 мільйонів доларів. Це прямий і зрозумілий стимул: якщо команда виграє достатньо матчів і потрапить до плей-офф, бонус буде виплачено.

З фінансової точки зору, ця обіцянка — величезний борг. Щойно команда проходить до плей-офф, ці 20 мільйонів мають бути виплачені, незалежно від доходів команди того року чи її фінансового стану.

Щоб керувати цим ризиком, команда зазвичай купує страхування. Агент розробляє поліс і знаходить страхову компанію, яка готова його застрахувати; страхова компанія може частково передати ризик перестраховикам, щоб уникнути повної відповідальності. Вартість цієї страховки узгоджується між учасниками неофіційно. Страхові премії містять оцінку ймовірності проходу команди, але ця цифра ніколи не публікується — вона залишається у пропозиціях команді.

Тепер, одна й та сама ризик має інше рішення.

Ймовірність проходу команди вже закодована в інших місцях. У прогнозних ринках ця ймовірність щодня торгується, доступна всім і змінюється в реальному часі залежно від очікувань.

Команда не обов’язково покладається лише на приватні страхові пропозиції — вона може використовувати відкритий ринок для хеджування частини ризику бонусів.

Як працює спортивне страхування

Щоб зрозуміти цю систему, розглянемо, що відбувалося в спортивній індустрії за останні 20 років.

Зараз, річний дохід професійного спорту близько 560 мільярдів доларів, з річним зростанням приблизно 7%. Основні джерела — медіа-права, спонсорство, ліцензування, стрімінгові платформи та глобальні комерційні партнерства.

З розширенням доходів зростають і контракти. Тепер зарплати команд — це не лише базова ставка за сезон, а й багато бонусів, прив’язаних до досягнення певних цілей. Наприклад, якщо команда проходить до фіналу дивізіону, головний тренер може отримати додаткові 5 мільйонів доларів; гравці — за 1000 ярдів у пробіжках, 25 голів або за мінімальну кількість виходів на поле — отримують додаткову винагороду; деякі контракти передбачають, що за більш глибокий хід у плей-офф бонуси зростають ще більше. Ці умови автоматично активуються, і при їх виконанні потрібно виплатити відповідний бонус.

Команди керують цими ризиками через страхування, а не пасивно сподіваються, що мотивація не вибухне. Вони співпрацюють з професійними агентами, які шукають страхові компанії, готові застрахувати виплати за досягнення цілей; ці страхові компанії зазвичай частково передають ризик перестраховикам, щоб розподілити його по більшому фонду. У контракті простий бонусний пункт перетворюється у цілу фінансову ланцюг.

Страхові компанії використовують концепцію «застраховувана вартість» — це обсяг ризику, що залежить від майбутніх доходів, які можна отримати за рахунок стабільної гри: зарплати, бонуси, рекламні доходи. Якщо гравець не зможе грати, ці доходи зменшуються.

З даних видно, що цей ризик стрімко зростає. Наприклад, під час Чемпіонату світу ФІФА 2014 року загальна застрахована вартість всіх команд становила близько 7,3 мільярдів доларів. До 2022 року ця цифра зросла до приблизно 25 мільярдів доларів. За менше ніж десять років фінансові цінності, пов’язані з результатами, подвоїлися.

Коли так багато доходів прив’язані до результату, невизначеність потрібно керувати. Виникає ціла індустрія: глобальний ринок спортивного страхування та перестрахування оцінюється приблизно у 9 мільярдів доларів і, за прогнозами, до 2030 року подвоїться. Вони охоплюють ризики скасування змагань, травм спортсменів, гарантії спонсорів і бонуси за результати.

На ринку працюють спеціалізовані брокери, наприклад Game Point Capital, які щороку обробляють сотні мільйонів доларів спортивних страхових полісів; з іншого боку — страхові компанії, наприклад Lloyd’s, що підписують понад 200 мільйонів доларів страхових премій за спортивні випадки та здоров’я, а також великі перестраховики, які страхують урагани, авіакатастрофи та інші катастрофи. Оскільки бонуси у плей-офф у ціновій моделі вважаються ризиком, подібним до штормів і землетрусів.

Тому ціна формуються обережно і конфіденційно. Брокери та страхові компанії ведуть переговори, кожна сторона використовує свої моделі для оцінки ймовірності досягнення цілей і включає цю оцінку у ціну. Команда бачить лише витрати, але не знає ймовірностей за лаштунками.

Чому ціни приватних перестраховиків вищі

Ціни спортивного страхування залежать не лише від ймовірності досягнення цілей командою, а й від зовнішніх ризиків.

У ідеалі, якщо ймовірність досягнення цілі — 10%, страхова премія приблизно відображає цей ризик плюс невеликий прибуток. Але ринок перестрахування — не ідеальний.

Капітал перестраховиків обмежений. Інвестуючи 1 долар у страхування бонусів плей-офф, вони зменшують можливості для страхування ураганів, авіакатастроф і катастрофічних боргів. Вони мають балансувати портфелі між різними регіонами та ризиками. Тому при оцінці спортивних ризиків враховують ймовірність, власний капітал, волатильність результатів і кореляцію з іншими ризиками.

Ще один фактор — висока концентрація ринку перестрахування. Головні гравці — кілька глобальних компаній, які контролюють більшу частину можливостей. Отримати ліміт і його розмір залежить від їхнього портфеля.

Усі ці фактори разом формують ціну для команд, яка включає не лише ймовірність досягнення цілей, а й багато невидимих для них витрат.

Коли ймовірність перестає бути «чорною скринькою»

До теперішнього часу ймовірність результату враховувалася у кожному етапі: моделюванні перестраховиків, переговорах брокерів, визначенні ціни. Але ця цифра ніколи не публікувалася.

Уявіть собі: що станеться, якщо ця ймовірність стане публічною і почне ціноутворюватися на відкритому ринку? Саме так працює прогнозний ринок.

Платформи на кшталт Kalshi запустили контракти на дискретні реальні події, зокрема — спортивні результати. Контракти ставлять просте питання: чи зможе команда X пройти до плей-офф?

Кінцева розрахункова ціна — 1 або 0 доларів. Наприклад, якщо ціна становить 0,06 долара, це означає, що ринок закладає ймовірність 6%.

Ця цифра — не результат роботи комітету, а реальні угоди між покупцями і продавцями, які торгують реальними грошима і коригують свої оцінки в реальному часі.

Ця система вже працює. Game Point Capital використовує ринок Kalshi для хеджування бонусів за результати у баскетболі. У одному випадку ціна контракту на проходження до плей-офф становила близько 6%, тоді як поза біржею — 12-13%. В іншому — ціна контракту на другий раунд — близько 2%, а приватний ринок оцінює його у 7-8%.

Це не дрібниці. Різниця між 6% і 12% для 20 мільйонів доларів ризику означає мільйони доларів у вартості страхування.

Можливо, ви запитаєте: ці цифри — просто торгівельні оцінки, чому їм вірити? Чому вони більш достовірні за моделі страхових компаній?

Багато досліджень показують, що ринкові коефіцієнти — сильний індикатор реальних результатів. Декілька десятиліть академічних досліджень спортивних ставок довели, що коефіцієнти букмекерів дуже точно прогнозують результати. Більш того, порівняння прогнозних ринків із традиційними спортивними ставками показало, що точність обох приблизно однакова: у сезоні 2024–25 NBA з близько 1000 матчів Polymarket і традиційні платформи прогнозують результати з однаковою точністю.

У матчах із ймовірністю понад 95% обох системи дають правильний прогноз понад 90% випадків.

Ще більш очевидно — у виборах. Під час президентських виборів у США 2024 року дослідження порівнювало Polymarket і традиційні опитування. Виявилося, що Polymarket дає більш точний прогноз, особливо у коливних штатах.

Коли тисячі учасників оновлюють свої очікування у реальному часі, колективна ймовірність часто дуже точно відображає реальність.

Прогнозні ринки забезпечують безперервне відкриття цін. Нові дані постійно оновлюються і закладаються у ціну, без очікування наступного перегляду комітету.

Щоб бути корисними, ці ринки мають достатню масштабованість. У недавніх великих подіях, наприклад у Супербоулі, Kalshi обробила близько 22 мільйонів доларів торгів, і ціни залишилися стабільними. Це свідчить про те, що і покупці, і продавці мають реальний глибокий капітал, достатній для масштабного хеджування без суттєвого впливу на ціну.

З розширенням цих ринків з’являється новий тип фінансових інструментів — безліцензійних, що базуються на прогнозах.

Наприклад, Kalshinomics аналізує ймовірності подій так само, як аналітики аналізують акції і облігації, відстежуючи, як змінюється ймовірність з часом, реагуючи на важливі події, порівнюючи ціну з фундаментальними даними.

Інші платформи, наприклад PredictionIndex, збирають і ранжують різні прогнозні ринки, показуючи обсяг торгів, типи контрактів, блокчейн-мережі та механізми торгів, створюючи цілісну картину ринку.

Коли ймовірність результату можна ціноутворювати у реальному часі і вона здатна залучати значні обсяги капіталу, вона стає справжнім інструментом для інституцій. Команди можуть хеджувати бонуси за результати, спонсори — ризики, пов’язані з рейтингами, а студії — цілісні цілі по касовим зборам. Теоретично, будь-який дохід, що залежить від чітко визначеного і перевіреного результату, може бути перетворений у торгівельний контракт.

Інституції вже не потребують переговорів про індивідуальні страхові договори — результати самі стають торгівельним активом.

Ще один важливий елемент — ідентифікація. Традиційне страхування працює, бо контрагенти верифіковані, контракти — виконувані, ризики — підконтрольні. У відкритих ринках ця складова відсутня.

Компанії на кшталт Dflow працюють над прив’язкою реальних ідентифікаторів до торгових дій. Це дозволяє ідентифікувати учасників, перевіряти їх і зв’язувати із реальними суб’єктами, а не залишати анонімними. Це відкриває можливості для розрахунків, управління ризиками і інтеграції у вже існуючі системи відповідності.

З практичної точки зору, ця система починає виглядати не просто як торговий майданчик, а як функціональний страховий шар, що базується безпосередньо на відкритих ймовірностях.